Грунтуються вони на тому ж, на чому і все решта - на штампах. Мовляв, коли Андрухович, Карпа та Іздрик з Ірванцем - першопроходці успішного укрсучліту, про котрих почули поза межами Неньки, то чіпати їх зась, хай би що вони писали. Тому й сказала - приємно, що не всі читачі дотримуються цих понять і не бояться критикувати. Бо зазвичай як виходить - розкритикуєш Жадана, а тебе звідусіль посиплеться - та хто ти таких, нездаро, щоб своїми брудними мацаками... та на АВТОРА... чого ти досяг у житті проти нього... ну і тд

Я щось не зрозумів на чому грунтуються стовпчатість і недоторканність. Це якесь табу? Чи такі висновки є наслідком відсутності гострої критики у ЗМІ в адресу передовиків укр. літ-ри?
Один літературний дядько (Михалко Скаліцкі) з моєї подачі узявся читати ДепешМод. Та невдовзі повернув мені книгу з коментом типу: коли це читаю прям відчуваю як у голові утворюється вакуум. А я на той момент уже прочитав книгу. Правда трагічно?

Аякже. Жадан же в нас стовп укрсучліту, недоторканний, як сам Андрухович

Дякую, приємно бачити, що не всі сьогодні, почувши про Жадана, падають на коліна і кричать: "О гуру, о учітель!"