Коментарі

     
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
huha.mohovynka (анонімно) 19 жовтня 2010  Олег Романенко – всесвіт з глини

Шановний Гр. Крук!
Якось мені один знайомий сказав, що нелітературознавцеві писати рецензії на художню літературу не варто. Я не погодилась, бо, вважаю, корисними відгуки читачів, які в літературі щось і шарять.
Але коли не дуже... справа інша.
..."але люблять почитати книжечку, збереться читати «Калейдоскоп » Олега Романенка в звичний для таких людей спосіб – тобто, за їжею, то краще не треба такого робити. Краще почитати «Калейдоскоп » в туалеті". Чому Ви вважаєте, що спосіб читання за їжею звичний? Для кого? І чому відразу таке протиставлення - в туалеті?
..."27 коротких оповідок – точніше їх назвати я не можу, бо вони дуже різні, деякі схожі на справжнє оповідання, деякі несхожі" А чи не здавалось Вам, що це аж ніяк не оповідки, а НОВЕЛИ. І тому Ваш закид: "Кожна оповідка тут – ніби не закінчена, вкаменована скульптура, а щось динамічне, що швидко твориться, показується читачу, і так само швидко зминається" - не логічний. Бо новела і на те новела, щоб закінчуватись непередбачено, різко, раптово.
У Вас похмуре враження від книжки, яка пахне, "як у тісному, недоглянутому підїзді". Дивно. На Вашу думку, герой - невдаха. Як на мене, вдаха, тому що герої новел - не тільки мери міста, які повинні їсти власне гівно, а й переможці-виборці, які можуть своїх кандидатів нагодувати тим, на що вони заслуговують. І дівчата-корови у книжці не потворні, а красиві. І чому Ви вважаєте, що калейдоскоп став причиною невдач? Це ж чудовий фетиш-спогад.
І чи автору знайомий термін "абсурдизм", що є ключовим у новелах Романенка?
Радила б прочитати рецензії Івана Дзюби, Івана Андрусяка, ІБТ тощо.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сторінки: 212next
    Ctrl →